Архієрей

Біографія архієпископа Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Архів

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Жовтень 2017
Пн   2 9 16 23 30
Вт   3 10 17 24 31
Ср   4 11 18 25  
Чт   5 12 19 26  
Пт   6 13 20 27  
Сб   7 14 21 28  
Нд 1 8 15 22 29  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Архів сайту www.orthodox.pl.ua | Проповіді

Як щодня проводити наш час?

2011-09-02

Апостол навчає жити тихо, на своєму місці, не цікавитися чутками і байками житейськими, виправляти більше себе, працювати своїми руками, не шкодувати дарів і подаянь, уникати безчинних людей (св. Іоан Кассіан).

***

Праця і молитва, молитва і праця – ось найбільш гідне і найкраще користування часом, котрий щодня дарується нам Богом.

***

За Божою заповіддю, присвячуй один день тижня для цілковитого служіння Богові. В інші ж дні намагайся хоч деякі години відділяти від своєї праці і турбот та присвячувати їх молитовній розмові з Богом, переважно і неодмінно вранці, вставши після сну, і ввечері перед сном.

Читати повністю...

Про плотську і духовну ревність

2011-09-02

Необхідно надзвичайно остерігатися плотської ревності, котра зовні виявляє себе благочестивою, а по суті – безрозсудна і шкідлива для душі. Мирські люди і багато з ченців, через своє незнання, дуже вихваляють таку ревність, не розуміючи, що її витоки – зарозумілість і гордість. Цю ревність вони називають ревністю по вірі, по благочестю, по церкві, по Богові. Вона полягає у більш-менш жорсткому осуді і викритті ближніх у їхніх моральних огріхах і в огріхах проти церковної благопристойності і чиноначальності. Обмануті хибним розумінням про ревність, неблагорозумні ревнителі думають, віддаючись їй, уподібнюватися святим отцям і святим мученикам, забувши про себе, що вони, ревнителі, – не святі, а грішники.

Читати повністю...

Повчання “Про злість”

2011-09-02

Злість є закостенілим і застарілим гріхом. Коли гнів швидко не приборкати, то він перетвориться на злість. Тому апостол Павло і умовляє відкидати гнів з самого початку: “Нехай сонце не заходить у гніві вашому; і не давайте місця дияволові” (Еф. 4, 26-27). А звідси видно, що місце дияволу дає той, хто тримає гнів і злість на ближнього свого. Наймерзенніший і гідний сміху є гріх злості. Інші гріхи хоч якийсь зиск або солодкість приносять тому, хто їх чинить: злодій краде, щоб наситити свою душу, блудник блудить, щоб догодити своїй плоті; той же, хто має злість, чинить це без усього цього. Він грішить і мучиться, мстить і терпить помсту – для нього його ж злість є покаранням і побиттям самого себе.

Читати повністю...

Повчання про те, що Священне Писання необхідно читати кожному християнину без відмовок на мирські справи

2011-09-02

Нехай ніхто не говорить мені таких холодних і гідних осуду слів: “Я прив’язаний до судилища, займаюся громадськими справами, вправляюся у ремеслі, маю дружину, виховую дітей, управляю домом, я людина світська; не моя справа читати Писання, але тих, котрі відреклися від світу, оселившись на верхів’ях гір і живуть так постійно”. Що говориш ти, людино, нібито не твоя справа займатися Писаннями, через те, що ти розважаєшся незліченими турботами? Ні, це справа більш для тебе ніж для них, тому що не стільки вони мають потребу у допомозі Божественних Писань, як ті, хто знаходиться у вирі багатьох діл. Монахи, віддалившись від торжища, влаштувавши келії у пустелі і не маючи ні з ким ніякого спілкування, але безперешкодно любомудрствуючи у своїй мирній тиші, мовби сидячи у пристані, насолоджуються великою безпекою.

Читати повністю...

Лист до доньки

2011-09-14

Мабуть, у кожної жінки у житті настає період, коли вона розуміє, що немає ніяких душевних сил йти далі по обраному шляху, величезна кількість сумнівів збурюють душу, на перший план виступає особистий егоїзм і починається нарікання на своє життя. А в голові одна й та ж думка: “Як я, бідненька, втомилася!”

Одного разу я прийшла до духівника у дуже важкому духовному стані. Після моєї пафосної промови про те, наскільки важким є хрест материнства, панотець мовчки пішов до іншої кімнати і повернувся з книгою в руках (Архимандрит Епіфаній (Феодоропулос). Дошлюбні стосунки. Громадянський шлюб. Аборти. – прим. автора). “Хочеш, я тобі дещо прочитаю?” – “Ну ось, – подумала я, – так хотілося елементарного людського розуміння, а доведеться вислухати богословську лекцію про смирення...” Але з перших рядків відчула, як клубок в горлі не дає дихати, а потім в кімнаті запанувала тиша, яку нізащо б не наважилася порушити.

Читати повністю...

Повчання, котре містить у собі втіху для тих, хто страждає від хвороб

2011-09-29

Багато благочестивих страждає на різноманітні хвороби: один гниє у ранах, інший лежить розслабленим, третій всихає і день за днем чахне. Для всіх, якою б хворобою хто не страждав, я міг би запропонувати таку розраду:

Читати повністю...

Із списку правил не пізнаєш Бога

2011-09-29

Коли людина хоче змінити себе, вона робить одну помилку, котра в минулому траплялася навіть у богословських колах і недільних школах, проповідуючи моралізм. Тобто коли якась людина наближається до Церкви, такі християни говорять їй: “Дивися, не роби поганих вчинків, не ходи у погані місця, не говори поганих слів”, – і займаються саме цим. Проте увесь цей моралізм хворий, це якесь антиморальне, неправославне розуміння, пуританство(надзвичайно суворий, аскетичний уклад життя – ред.), пієтизм (релігійно-містичний настрій, поведінка – ред.), які орієнтуються лише на видимий результат. Отці Церкви не займалися такими речами, а дивилися в суть.

Читати повністю...