21 січня 2026 року в малій залі Полтавського академічного симфонічного оркестру відбувся Полтавський молитовний сніданок, приурочений до Дня Соборності України. Захід об’єднав представників християнських конфесій, органів місцевої влади, активну громадськість, а також родини полонених і зниклих безвісти з Полтавщини, ставши простором спільної молитви, єдності та взаємної підтримки.

Організатори: Полтавська ОВА, Департамент культури і туризму Полтавської ОВА, ГО «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини», Полтавський обласний Центр народної творчості та культурно-освітньої роботи.

Зустріч відкрив медичний капелан Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.В. Скліфосовського, протеієрей Полтавської єпархії Православної Церкви України Сергій Сущенко. Із словами привітання виступили начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич та перший заступник голови Полтавської обласної ради Олександр Лемешко.

Захід пройшов у духовній, світлій атмосфері, де родини зібралися разом у вірі та підтримці. Прозвучали молитви за Україну, за сім’ї полонених, зниклих безвісти та поранених, за тих, хто перебуває в окупації, а також за наших військовослужбовців, за перемогу та мир в Україні.

Молитовний сніданок став простором щирого співпереживання та підтримки родин полонених і безвісти зниклих. Він дав змогу бути поруч, розділяючи віру та надію, де біль знаходив розуміння, а душі наповнювалися світлом і упованням на Боже милосердя, справедливість і повернення рідних.

Ідейною натхненницею та організаторкою заходу стала Лідія Місюренко – мати полоненного Бориса Місюренко, який перебуває в неволі понад 11 років, голова громадської організації «Родини полонених та безвісти зниклих Полтавщини».

Захід відбувся у камерній, родинній атмосфері, яку доповнили сучасні та класичні інструментальні композиції у виконанні соліста Полтавського академічного симфонічного оркестру, народного артиста України Юрія Кириченка, та академічного хору Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. В. Лисенка.

Полтавський молитовний сніданок став не лише подією, а тихим свідченням незламної віри, людської солідарності та духовної єдності. У спільній молитві народжувалася надія – на повернення рідних, на справедливість і мирне майбутнє України, благословенне Божою ласкою.

( За матеріалами Полтавського Оцнт Кор)