Митрополит

Біографія митрополита Полтавського і Кременчуцького Федора (Бубнюка)

Храми єпархії

Храм Святого Архістратига Божого Михаїла в с.Петрівка

Свято-Миколаївський кафедральний собор м. Кременчука

Церква Покрови Пресвятої Богородиці у Полтаві

Список парафій Полтавської єпархії

Архів

2024-03

2024-02

2024-01

2023-12

2023-11

2023-10

2023-09

2023-08

2023-07

2023-06

2023-05

2023-04

2023-03

2023-02

2023-01

2022-12

2022-11

2022-10

2022-09

2022-08

2022-07

2022-06

2022-04

2022-02

2022-01

2021-12

2021-11

2021-10

2021-09

2021-08

2021-07

2021-06

2021-05

2021-02

2021-01

2020-12

2020-11

2020-10

2020-09

2020-08

2020-07

2020-06

2020-04

2020-03

2020-02

2020-01

2019-12

2019-11

2019-10

2019-08

2019-07

2019-06

2019-05

2019-04

2019-03

2019-02

2019-01

2018-12

2018-11

2018-10

2018-09

2018-08

2018-07

2018-06

2018-05

2018-04

2018-03

2018-02

2018-01

2017-12

2017-11

2017-10

2017-09

2017-08

2017-07

2017-06

2017-05

2017-04

2017-03

2017-02

2017-01

2016-12

2016-11

2016-10

2016-09

2016-08

2016-07

2016-06

2016-05

2016-04

2016-03

2016-02

2016-01

2015-12

2015-11

2015-10

2015-09

2015-07

2014-12

2014-11

2014-10

2014-09

2014-08

2014-07

2014-06

2014-05

Православний календар

Березень 2024
Пн   4 11 18 25  
Вт   5 12 19 26  
Ср   6 13 20 27  
Чт   7 14 21 28  
Пт 1 8 15 22 29  
Сб 2 9 16 23 30  
Нд 3 10 17 24 31  
Паломницький центр ім. преп. Паїсія Величковського Духовно-культурний центр

Молитовне правило християнина

Молитовне правило християнина

2011-11-07

Правило! Яка влучна назва! Вона запозичена із самої дії, котра відбувається над людиною через молитви, названі правилом. Молитовне правило спрямовує правильно і свято душу, навчає її поклонятися Богові Духом та Істиною, адже душа, віддана сама собі, не могла б правильно іти шляхом молитви. Через пошкодження і затьмарення гріхом вона б безперестанно спокушалася і нерідко падала б у духовну прірву: то у розсіяність, то у мрійливість, то у різні марні і облесливі ознаки високих молитовних станів, котрі вигадували б її марнославство і самолюбство.

Молитовні правила утримують молільника у спасительному смиренні і покаянні, навчаючи його безперервному самоосудженню, живлячи його розчуленням, зміцнюючи надією на Всеблагого і Всемилостивого Бога, звеселяючи миром Христовим, любов’ю до Бога і ближніх.

Мета правила – надати душі молитовні думки і почуття, яких їй не вистачає, причому думок і почуттів правильних, святих, істинно богоугодних. Такими думками і почуттями сповненні благодатні молитви Святих Отців.

Які ж бувають правила? Для прославлення Бога вранці є особлива збірка молитов, котра називається ранішніми молитвами або ранішнім правилом; для моління вночі перед сном – інша збірка молитов, яка називається молитвами перед сном або вечірнім правилом.

Ранішні молитви сповнені бадьорості, свіжістю ранку: той, хто побачив світло матеріального сонця і світло земного дня, прагне бачити вишнє, духовне Світло і день безкінечний, що творить Сонце Правди – Христос.

Коротке заспокоєння сном уночі – образ тривалого сну в темряві могильній. Тому молитви перед сном нагадують нам про переселення у вічність, показують усі наші вчинки протягом дня, навчають приносити Богові сповідь і покаяння у беззаконнях, які ми вчинили.

Особливими є молитви, котрі читають ті, хто готується до Причастя Святих Христових Таїн, вони називаються правилом до Святого Причастя. Які ж величні та глибокі молитви до Святого Причастя! Як вони чудового готують молільників до Причастя Святих Христових Таїн! Вони прибирають і прикрашають людську душу чудесними помислами і відчуттями, благоугодними Господу. Велично зображено і пояснено у цих молитвах найбільше із християнських Таїнств. На противагу цій висоті, яскраво і точно перераховані недоліки людини, показані її неміч та негідність. Із цих молитов, мов сонце з неба, сяє неосяжна Божа милість, через яку Він благоволить тісно з’єднуватися із людиною, незважаючи на її нікчемність.

Побожні християни, котрі присвятили значну частину свого часу благочестивим вправам, читають близько третьої години пополудні зібрання молитов, котре називається щоденним або чернечим правилом. Інші ж читають щоденно по декілька кафізм, по декілька розділів із Євангелія, роблять поклони: все це називається правилом.

Найдосвідченіші Святі Отці-подвижники наказують, щоб правило для християнина було якомога простіше. Великий Варсонофій говорить, що врата у Царство Небесне вузькі, тому не потрібно давати широкого правила для входження у них. Широке правило може навіть перешкодити входженню у них, тому що у гонитві за дрібницями ми можемо пропустити найважливіше.

Тому Святі Отці, вихваляючи молитовне правило і сповідуючи його необхідність, наставляють мати його помірним, співрозмірним із силами, із душевним станом та з обставинами, у яких Промислом Божим знаходиться людина. Знайте, що правило для вас, а не ви для нього, але для Господа. Тому майте свободу із міркуванням і зберігайте розсудливу поміркованість, не зв’язуючи себе кількістю і жодною скрупульозністю. Будьте вільні! Коли через неміч або незалежні від вас справи ви вважатимете за потрібне додати або зменшити щось у вашому молитвослів’ї й читанні, робіть це, не сумніваючись і не бентежачись, коли ж будете в силі – збільшуйте правило. І те, й інше з помірністю і обережністю.

Оберіть собі правило, відповідно до ваших сил. Сказане Господом про суботу, що вона для людини, а не людина для неї, можна і потрібно віднести до усіх благочестивих подвигів, у тому числі і до молитовного правила. Молитовне правило – для людини, а не людина для правила: воно повинно допомагати людині у духовному зростанні, а не бути непосильним тягарем, який вичерпує тілесні сили і спричиняє у душі сум’яття. Тим паче воно не повинно стати приводом для гордощів, зарозумілості, осуду і приниження ближніх.

Сутність молитовного правила полягає у тому, щоб воно виконувалося уважно. Від уваги наш дух наповнюється смиренням; від смирення народжується покаяння. Для того, щоб звершувати правило без поспіху, потрібно, щоб правило було помірним. Святі Отці, вихваляючи дуже помірне правило, радять в жодному разі не опускати його, адже воно безцінне. Намагайся ретельно і постійно виконувати його: це необхідно для підтримки моральних сил твоєї душі, як потрібне для підтримання тілесних сил щоденне і достатнє споживання здорової їжі.

“Для мене краще, – сказав преподобний Матой, – невелике правило, яке постійно виконується, ніж тривале, але котре невдовзі залишається”. А такою завжди є доля непомірних молитовних правил. При першому пориві запалу подвижник виконує їх деякий час, зазвичай, звертаючи більше уваги на кількість, ніж на якість; потім знеможення, котре спричиняє надмірний подвиг, поступово змушує його скорочувати і скорочувати правила.

Благорозумно обране молитовне правило відповідно до сил і способу життя є великою підмогою для того, хто піклується про своє спасіння. Коли виконуємо його у відповідний час, у нас прищеплюється молитовні навички котрі переростають у природну потребу. Той, хто отримав ці блаженні навички, щойно наближається час звершення правила, як його душа вже наповнюється молитовним настроєм: він не встиг ще вимовити жодного слова із молитов, а вже із серця виливається замилування і розум занурюється у внутрішній світ.

“Не за те, що ми залишили псалми осудить нас Бог у день Свого суду, – говорить святий Ісаак Сирін, – не тому, що залишили молитву, але за наслідок відсутності молитви – вселення у нас бісів. Біси, коли знайдуть місце, входять і зачиняють двері наших очей. Тоді ми перетворюємося на їхнє знаряддя, котрим вони силоміць з люттю і озлобленням творять усе  заборонене Богом. І через невиконання малого правила, яким сподобляємося заступництва Христового, ми стаємо підвладними бісам, як написано “Той, хто не підкоряє своєї волі Богові, підпорядковується своєму супернику”. Ці правила, які видаються тобі замалими, стануть для тебе стінами проти тих, хто намагається нас полонити”.

Великі отці, котрі від великої дії Божої благодаті перебували у безперестанній молитві, не залишали і своїх правил, які вони звикли виконувати у певний час дня. Багато доказів цьому ми зустрічаємо у їхніх житіях: преподобний Антоній Великий під час відправи дев’ятої години сподобився Божественного одкровення; коли преподобний Сергій Радонезький читав акафіст Божій Матері, йому з’явилася Пресвята Діва у супроводі апостолів Петра та Іоана.

Улюблений брате, підкори свою свободу правилу! Воно, позбавивши тебе згубної свободи, зв’яже тебе лише для того, щоб надати тобі духовної свободи, свободу у Христі. Ланцюги спочатку видаватимуться важкими, потім стануть дорогоцінними для того, хто ними зв’язаний.

Щодо того як  потрібно молитися. Увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно (Мф. 6, 7). Ось встановлення Самим Господом усамітненої домашньої молитви.

Господь, Який заповідав усамітнену молитву, дуже часто Сам під час Свого земного життя перебував у ній. Він не мав де голови прихилити, тому й часто замість тихої, спокійної домівки для Нього були безмовні вершини гір і тінисті садки.

Темнота ночі закриває предмети від допитливих поглядів, тиша безмовності не розважає слух. У безмовності і вночі потрібно молитися уважніше. Господь обирав для Своєї молитви переважно усамітнення і ніч, обирав для того, щоб ми не лише виконували Його заповідь про молитву, але і наслідували Його приклад.

Нехай про твою молитву не знає ні твій товариш, ні родич, ні саме твоє марнославство, котре перебуває в серці твоєму і спонукає розказати або натякнути комусь про твій молитовний подвиг.

Зачини двері твоєї келії від людей, котрі приходять для пустомовства, для того, щоб вкрасти в тебе молитву; зачини двері свого розуму від сторонніх думок, котрі з’являться, щоб відволікти тебе від молитви; зачини двері серця свого від гріховних відчуттів, які намагатимуться збентежити і осквернити тебе, і помолися.

Не насмілюйся приносити Богові багатомовні і пишномовні молитви, які ти склав, хоч би і як вони не видавалися тобі сильними і зворушливими: вони – витвір впалого розуму і як осквернена жертва не можуть бути прийняті на духовний жертовник Божий. А ти, милуючись витонченими виразами молитов, які ти склав, і визнаючи підступну дію марнославства і любострастя за утіху сумління і навіть благодать, відволічешся далеко від молитви. Ти відволічешся далеко від молитви в той самий час, коли будеш уявляти, що ти молишся багато і вже досяг деякої ступені Богоугодження.

Корисними для молитви є колінопреклоніння. Господь ставав на коліна під час Своєї молитви – і ти не повинен нехтувати колінопреклонінням, якщо маєш достатньо сил, щоб їх творити. Коли вклоняємо голову до землі, ми зображуємо, як тлумачать Святі Отці, наше падіння, а вставанням із землі – наше викуплення. Перед початком вечірнього правила особливо корисно зробити посильну кількість поклонів, від них тіло дещо втомиться і зігріється, а у серці з’явиться відчуття благочестивого суму; і цим самим зі старанням і увагою підготуєшся до читання правила.

І наостанок знову зазначимо, що під час виконання правила і поклонів у жодному разі не потрібно поспішати; їх необхідно чинити побожно, якомога уважніше і неспішно. Краще менше прочитати молитов і менше зробити поклонів, але уважно, ніж багато без належної уваги.



За святителем Ігнатієм (Брянчаніновим).

Повернутися в розділ