Всеславне славимо різдво Твоє
2012-09-20 Народилася на землi Та, Яка стала чеснiшою вiд херувимiв i незрівнянно славнішою вiд серафимiв. Народилася Та, Яка буде одночасно i Дiвою, i Богородицею, Яку будуть у вiках прославляти християни. Таємниця спасіння, а разом із нею і образ Святої Діви поступово розкривався у Старому Завіті. Ще з сивої давнини образ Богородиці відкривався людству в прообразах: то в “ліствиці Якова”, то в “купині неопалимій”, то в чудесному переході євреїв через Чермне (Червоне) море, то в сосуді з манною, то в Гедеоновому руні; поки, нарешті, з нього не скинув завісу таємниці і не явив його всьому світові “старозавітній євангеліст” Ісайя, котрий пророчив: “Ось Діва зачне в утробі і народить Сина, і дадуть йому Ім’я: Еммануїл” (Іс. 7, 14). Народження Пресвятої Богородиці Марії означало наближення часу руйнування гріха, осуду і смерті, що тяжіли над людьми, вказувало на швидке возсіяння Божого благословення і вічного життя на землі. Пресвята Діва Марія народилася в невеликому Галілейському місті Назареті, яке було в іудеїв у зневазі (Ін. 1, 46). Батьками Її були праведні Іоаким, коліна Іудиного, з роду пророка і царя Давида, і Анна – архиєрейського роду, з коліна Левієвого, з дому первосвященика Аарона. Чоловік і жінка були бездітні, тому що свята Анна була неплідна. Досягши похилого віку, Іоаким і Анна не втрачали надії на милість Божу, твердо вірячи, що Богові все можливо, і Він може порятувати Анну від неплідності навіть у її старості. Святі Іоаким і Анна дали обітницю присвятити Богові для служіння в храмі дитя, що їм пошле Господь. Бездітність вважалася в єврейському народі покаранням Божим за гріхи, тому святі і праведні Іоаким і Анна терпіли несправедливі глузування від своїх співвітчизників. В одне зі свят старець Іоаким приніс в Єрусалимський храм свою жертву в дарунок Богові, але первосвященик не прийняв її, назвавши Іоакима недостойним через його бездітність. Святий Іоаким у глибокому горі пішов у пустелю і там зі сльозами молився Господу про дарування дитяти. Свята Анна, довідавшись, що відбулося в Єрусалимському храмі, гірко плакала, однак не нарікала на Господа, а молилася, закликаючи на свою родину милосердя Боже. Господь виконав їхнє прохання, коли святий чоловік і жінка досягли похилого віку і приготували себе доброчесним життям до високого звання – бути батьками Пресвятої Діви Марії, майбутньої Матері Господа Ісуса Христа. Архангел Гавриїл приніс Іоакиму і Анні радісну звістку: молитви їхні почуті Богом, і в них народиться Преблагословенна Донька Марія. Нарешті в глибокій старості Бог обрадував Анну й Іоакима народженням Преблагословенної Марії. Пресвята Діва Марія Своєю чистотою і чеснотою перевершила не тільки всіх людей, але й ангелів, явилася живим храмом Божим, і, як оспівує Церква у святкових пісне співах, “Небесними Дверима, що вводять Христа у світ у порятунок душ наших”. Божа Матір була земною людиною. Їй були відомі життєві переживання. Вона уражалася серцем біля хреста Свого Сина, страждала Його стражданнями. Вона покірно несла Свій Богоматеринський Хрест, пила чашу страждань, зберігши до кінця днів Своїх слухняність і відданість волі Божій. Ми торжествуємо в цi днi ще й тому, що в Її особi маємо свою Небесну Матiр, заступницю роду християнського. Якщо Син Її, Господь наш Iсус Христос, не соромиться називати нас Своїми братами, то хiба Вона не назве нас Своїми дiтьми? Якщо ми причащаємося Божественних Таїн Тiла i Кровi Її Божественного Сина, то хіба Вона нам не Мати? Ми радiємо в Її свята, бо в Її особi маємо Небесну Покровительку, Молитвеницю i Заступницю у всiх наших бiдах i скорботних обставинах. Ми знаємо, що жодна Її молитва за нас не залишиться непочутою Її Божественним Сином. “Багато може моління Материнське до благосердя Владики”, – сповiдуємо ми цю вiру в нашiй церковнiй молитвi. Із надiєю i любов’ю ми благаємо Її i просимо заступництва перед нашим Спасителем Господом Iсусом Христом. У день різдва Владичиці нашої Богородиці звернімось до Неї і проситимемо Її, Пречисту і Пренепорочну, щоб Вона допомагала нам перемагати гріх і всяку нечистоту, щоб ми могли чистим серцем славити Бога і радіти у Ньому. Хто звертається до Неї з вірою і надією, не залишиться безутішним і непочутим, бо Їй дана благодать молитися за нас і допомагати нам. <ик> <ик> <ик>Протоієрей Миколай Храпач. |