Повчання про те, у чому істинне благо
2012-12-10 Ублажати людей за ситість, за багаті страви і за тривалий сон – це не що інше, як ставитися до них, як до безсловесних тварин, тому що і їхнє щастя полягає в цьому. А краще сказати: це – зло і для безсловесних тварин. Дійсно, багато віслюків, коней загинули через те що жили у неробстві і віддавалися обжерливості. Якщо ж це шкідливо для безсловесних тварин, у яких уся чеснота полягає у доброму стані тіла, то невже ми у цьому вбачатимемо чесноту для людей, уся сутність яких полягає у шляхетності душі, і невже ми не посоромимося неба і споріднених з нами ангелів? Невже ти не червонієш від сорому навіть перед самою природою тіла і його душею? У нас не так, як в безсловесних тварин, Бог утворив тіло, але так як належало утворити те, що повинне служити розумній і безсмертній душі. Чому для всіх безсловесних Бог сотворив очі, що схиляються донизу, даючи ж їх тобі, помістив у голові, мовби в акрополі? Чи не тому, що у тих немає нічого спільного з небом, а тобі і Богом і природою з самого початку встановлений закон споглядати більш за все те, що знаходиться вгорі? Чому у тебе Він сотворив тіло, котре має пряму поставу, а у них – нахилене донизу? Чи не з тієї ж знову-таки причини, навіть і через самий твій образ навчаючи тебе нічого не мати спільного з землею і не бути відданим теперішнім речам? Тому не зраджуймо нашому шляхетному походженню і не впадемо до низького походження тварин, щоб і про нас не сказало Писання: “Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм” (Пс. 48, 21). Визначати щасливість життя на основі розкоші, багатства і теперішніх речей властиво не людям, котрі звертають увагу на свою власну шляхетність, але людям, які стали кіньми і віслюками. Нехай же нікого із подібних не буде тут, у святому храмі, і серед духовних жителів у благочестивому зібранні. Ми для того і насолоджуємося слуханням Божественного слова, щоб, обсікаючи словом, мовби серпом, хвороби душі, що уподібнилися лісу, стали б вони плодоносними деревами і принесли плід вчасно. Плід, який збирається у царську житницю, плід, який приносить славу Владиці і Виноградарю душ наших і нам дає життя безсмертне, яке нехай усі ми досягнемо благодаттю і чоловіколюбством Господа нашого Ісуса Христа, з Яким Отцю зі Святим Духом слава, і держава, і честь на віки віків. Амінь. Святитель Іоан Золотоустий. |